design
Elmuna.com
Туризм :: ОСТАННІЙ ДЕНЬ У ВІДНІ. ПРОЩАННЯ З ПРИЯТЕЛЬКАМИ – АДЕЛЬ І ЄВОЮ

В вечорі наступного дня, це був четвер, після вечері, я блискавкою дістався до умовного місця зустрічі з Адель і Євою. Чекати довелося не довго. Дівчата з’явилися привітні, веселі, трошки нарядні але одягнені доволі скромно. Місцевий люд у Відні, кричуще не наряджається. Разом, втроє, пішли до скупчення людей близь естрадної сцени, на якій відбувалися якісь концертні виступи. Сфотографувалися на згадку. Дівчата взяли в торговій палатці чи то пиво, чи то якійсь солодкий напій. Запропонували і мені, та я відмовився. Говорили про різне. Адель питала, як ми з Євою проводили час. Сказав, що я задоволений, та що дуже, дуже вдячний їм обом. А що я міг іще сказати? Адже Єва, як між іншим, згадувала що має чоловіка, який, як я зрозумів, працює десь в правоохоронних установах, та, як захоплюється шахами, то зараз десь на турнірі… Скоро має повернутися, тож, тоді їй буде веселіше…

В той вечір мені було сумно. Я відчував за собою якусь провину… Відчуваю і тепер…

Згідно правил, я мусив повернутися до притулку не пізніше 11-ї години вечора. Крім того, наступного ранку доведеться прокидатися не пізніше як о 6-й.

Жінки провели мене до автобусної зупинки, що на рогу Кумпендорфштрассе і Бургрінг, звідкіль я мав доїхати майже прямо до «дому».

У Відні, на кожній автобусній зупинці вивішений розклад руху, і встановлений електронний годинник. Мій автобус під’їхав точно за розкладом, незважаючи на пізній час. Подякував, черговим разом, своїх супутниць, та поцілував обох по черзі, сів в автобус і уїхав у невеселому настрої…

Не знаючи зупинок, вийшов на дві завчасно, але до притулку не запізнився.



Besucherzahler myspace com
счетчик посещений