design
Elmuna.com
Туризм :: ПОДЄБРАДИ

Був суботній, вихідний день. Бібліотека працювала по скороченому графіку і я вирішив використати час на відвідування Замку чеського Короля Ііжіго, в містечку Подєбради , збудованого у XV столітті, та який, у 1922 році, Чеським Урядом, за безпосередньою підтримкою Президента Чехословаччини, Томаша Масарика, був наданий українській еміграційній інтелігенції під науково – учбовий заклад – Українську Господарську Академію. (УГА).

Із знайомого вже мені автовокзалу «Флоренц», о пів на другу дня, я дістався до Подєбрад.

Подєбради – невеличке, курортне містечко, що розкинулося про вздовж річки Лабе за 50 кілометрів на Схід від Праги, з добре упорядкованим парком з фонтанами, клумбами квітів, бюветом мінеральної вуглекислотної води, на зразок Боржомі.

В парку гуляють відпочиваючі, грає військовий оркестр під диригуванням якогось літнього генерала…

Мені довелося познайомитись з групою людей, що приїхали сюди просто на прогулянку на вихідні дні, десь з Північної Чехії. Дуже доброзичливі та веселі люди. На моє прохання сфотографували мене навпроти фонтану, а я їх – собі на згадку.

Пройшов крізь парк до Замку Короля Ііжіго, поблизу якого я вже проїжджав автобусом, коли в’їжджав у містечко по місту через річку, але автобус зробив гак, аж поза парк, до кінцевої зупинки. Тож, довелося нібито вертатися до Замку, але вже через парк.

Перед Замком площа, на якій стоїть кінний монумент Королю Ііжіго. До Замку веде кам’яна середньовічна брама перед якою меморіальна стела з написом: «В пам’ять Чеського короля Ііжіго з Подєбрад та про його зусилля за утворення мирного об’єднання народів Європи».

За кам’яною стіною подвір’я із середньовічним палацевим комплексом, на самому березі річки Лабе; різні споруди будівель, від одноповерхових до багатоповерхових, якщо урахувати час забудови.

Обійшов територію Замкового подвір’я, уявив собі, як тут у 30-х роках минулого сторіччя вчилися діти українських емігрантів, та чомусь пригадав сценку із Гоголівського «Війю» про голодних, бешкетних бурсаків на базарі…

За річкою лісопарк, саме навпроти Замку.

Я перейшов через міст на лівий берег, помилувався діорамою Замку понад рікою, і пішов проти течії до греблі з електростанцією, що близько пів кілометра від міста. Надалі, перейшов через греблю і обійшов поза стіною навколо Замкового подвір’я з іншої сторони. По дорозі натрапив на місцевий Краєзнавчий Музей, який, нажаль, в цей день не працював бо була субота – вихідний. Постукавши у двері, вдалося поговорити з вахтерками. Їх чомусь було дві, -- літні жінки, дуже привітні. Від них я дізнався, що інколи сюди приїжджають з України нащадки бувших студентів Української Господарської Академії (УГА), та їх викладачів.

Погулявши іще деякий час по курортному парку, послухавши симфонічний оркестр із виступами якихось, невідомих мені, але з гарними голосами співаків, набравши із бювету пляшку свіжої мінеральної води, повернувся до Праги, до «Гермесу». Повечерявши, як завжди, зразу ж - до ліжка, тим паче, що наступного дня, як не робочого в бібліотеці, у мене була запланована одноденна подорож до м. Пільзень, куди, після того як припинилося фінансування УГА, переїхав І.Труба, де працював в Акціонерному Товаристві «Шкода» і одночасно займався науковою діяльністю та письменством.



Besucherzahler myspace com
счетчик посещений