design
Elmuna.com
Туризм :: «ПРОПАЖА»

До притулку дістався під саму вечерю. Умився. Та от несподіванка, ледве не опритомнів, нема чим обтертися. Про існування паперового рушника тоді ще не знав. Матерчатий рушник, що напередодні видав мені портьє, і яке я вранці поклав на своє ліжко, – десь зник…?

В адміністрації мене попереджали, щоб я, коли покидаю притулок, не залишав в кімнаті будь які свої речі, особливо цінні, такі як фотоапарат, документи, гроші, натікаючи на те що в притулку можуть бути різні люди. Що я і робив. Але, по перше, рушник, як на мою думку, не така вже й цінна річ, а по друге, я й не допускав думки, що навіть рушник хтось може поцупити. Та ось, на тобі! Зник! Що тепер робити? Питати співмешканців – не зручно, це вже ніби з мого боку підозра. До того ж я достатньо не володію німецькою. А відповідати за втрату інвентарю притулку доведеться. Рушник був добрячий, махровий. Цікаво, скільки ж він коштує? Ціни ж в Австрії, як для українського пенсіонера, то доволі високі, та як для мене, то і один Євро за рушник – суттєві гроші.

Засмучений, пішов на вечерю. Як і на передодні, охолоджений фруктовий напій, салат із свіжих овочів: з капусточки, болгарського перцю, помідорів, хліб, масло, фруктовий мармелад, гуляш із свіжого одбірного м’яса та спагеті. І всього – до схочу. Треба додати: як завжди, хто не наївся з першої порції, міг брати собі добавки стільки ж, але вже самостійно. Вистачало усім. Адміністратор вечеряла разом з усіма.

Ситий, як кажуть, по вуха – пішов спати. Спав міцно і солодко. Вранці згадав про рушник, та мене чекала, тепер дуже приємна, іще одна несподіванка. Виявляється, що в притулку, усю ліжкову білизну міняють на свіжу, кожний день, а стару відправляють в пральну машину. Теж саме сталося і з моїм рушником, який я мусив був самостійно вранці кинути в спеціальний для цього кошик.

Любий читачу, не обурюйся марнотратством австрійців. У них усе підраховане – гігієнічніше змінити усю білизну разом, ніж ризикувати якою б то не було інфекцією, та відповідно – хворобою. Пере і прасує то машина… А майже уся обслуга притулку складена із своїх же ж безхатніх, почергово. В цій благодійній організації – «Карітас», постійних, оплачуваних працівників по усьому Відню, налічується близько 2000 людей, більшість з яких має там лише одну робочу добу на тиждень, а загалом ця людина працює на де кільках різних роботах. Такий стан справи забезпечує гарантію від безробіття.



Besucherzahler myspace com
счетчик посещений