design
Elmuna.com
Туризм :: ФРАУ ДАНІЛА

…Сніданок складався з двох варених сосисок, хліба з маслом, солодкої гарячої кави з молоком, ще й з мармеладом. Прошу пробачення, якщо, у читаючих ці спогади, щиро заслужених українських пенсіонерів, не говорячи про бомжів, по грудях та по животі потечуть слини.

По сніданку поїхав до Р-7. Цей день черговим адміністратором була, вже мені знайома, фрейлін Альмутх, яка попросила мене зачекати.

За деякий час запросила в ту саму кімнату, в якій я був два дні до того. Цього разу за столом сиділа теж молода, але, я би визначив, кремезна та висока на зріст жінка, в окулярах, з типовим австрійським обличчям, таким міцним як і уся її статура. Чорнява, з короткою зачіскою, в білій майки та в коротеньких світлих шортах. На її оголених плечах красувалися великі намальовані квіти, а на обличчі приємна усмішка. Як пояснила фрейлін Альмутх, вона знає російську мову, але, як з’ясувалося, то російською розумілася не краще як я німецькою. Тому довелося спілкуватися двома мовами. В решті порозумілися. (Взагалі, у Відні, я майже не зустрічав людину яка б зналася українською. Та це, між іншим.).

Я запитав як її ім’я. Мене звуть Даніла, відповіла жінка. Не очікуючи почути таке ім’я, як чоловіче, подумав, що чогось не зрозумів, і згадавши біблейську легенду про Самсона і Далілу, запитав, чи не пов’язане її ім’я з відомим сюжетом. – Мене звуть Даніла, – з приємною посмішкою виправила мене моя співрозмовниця, – а ту жінку звали Даліла.

Наша бесіда відбувалася цілковито в дружньому тоні. Фрау Даніла поводилася не примушено, сидячи навпроти мене на стільці закинувши одну ногу поперек себе на стегну другої. Ця жінка дуже мені допомогла в справах пошуків деяких установ, які мене цікавили. Зокрема, адреси деяких архівів, бібліотек, музею одного з районів Відня, в якому, по моєму уявленню, був розташований один з концтаборів, де тримали мою маму разом зі мною під час війни у 1944 – 1945 роках. По телефону зв’язалася з директором цього музею, домовилася, коли мене там будуть чекати, розписала план, як мені туди потрапити, (до речи, чудовою кирилицею), з комп’ютера роздрукувала сучасний план частки цього району.

В решті виписала мені іще додатково, десь на тиждень, дозвіл на користування притулком. Подякувавши фрау Данілу, я попрощався з нею до наступної зустрічі.



Besucherzahler myspace com
счетчик посещений