design
Elmuna.com
Туризм :: СТЕФАНПЛАЦ, СОБОР СВЯТОГО СТЕФАНА


По обід, зразу ж рушив до Собору Святого Стефана, що на Стефанплце, який з самого дитинства мріяв відвідати іще колись. Величність цієї споруди описати просто не можливо. Відень взагалі щедрий на церкви, і кожна з них має свої достойності, але Святого Стефана вважається одним із старіших, розкішніших і найвисоких. Його шпиль можна побачити майже з усіх околиць, не зважаючи на радіус міста більш як 12 кілометрів. Площа навколо костелу виглядає тісною. Більшість будинків оточуючих Стефанплац, за віком налічують багато століть, але є й нові, збудовані на місті вщент зруйнованих американським бомбардуванням, під час війни у 1944 – 1945 роках.


На Площі багато туристів з різних країн світу. На східній стороні стоять кінні екіпажі в очікувані пасажирів на прогулянку по місту. Перед входом до костелу та в прилеглих провулках, постійно змінюючи один одного, демонструють своє мистецтво актори різних жанрів, переважно циркових – акробати, фокусники, скульптурної композиції та інші…

З великим задоволенням погуляв по Площі, по прилеглим вулицям, понасолоджувався архітектурою та внутрішнім убранством костелу Святого Стефана, його величчю, поспостерігав за виступами акторів, і таке інше, майже аж до самої вечері. Дістатися до притулку мені вистачило не більше як пів години.

За час свого перебування у Відні, я неодноразово відвідував Стефанплац. Тут кожного разу можна було побачити або почути щось нове. Були не лише виступи митців – різних «живих скульптур», юнацьких викрутасівців бреку, різних клоунів, а й політичні акції.

Одного разу, наприклад, на рогу близько Кернтнерштрассе (Kärntnerstrasse) виставився гурт студентської, проамериканської молоді, чоловік 20, з прапорами, транспарантами, з мегафоном, які закликали до повалення іранського Президента – Агмаді Неіда. Його прізвище під власним портретом, супроводжувалося епітетами – холоднокровний вбивця, брехун, відомий терорист, шарлатан, та іншими подібними. Та на них мало хто звертав увагу. Публіку більше цікавили інші театралізації.


На цій площі можете зустріти…(точніше, Вас можуть зустріти), – циганчата. Як, наприклад, одного разу, встає поперед моїми очами дівчисько, років 10-ти за віком, не дає проходу, і настирливо всовує мені в руки якусь червону трояндочку. Та вигляд у тієї квітки був такий, що нібито її смоктала корова. Я в руки ту квітку не беру, а дівчинка вимагає, – купіть, всього за одну Євро… – Ледве відкрутився.

Іншим разом,–циганчук, років 12-ти, переступає дорогу, і нахабно вимагає, – Дай одну Євро! А я його питаю, російсько, – Ты по русский понимаеш?

Той, зразу ж відчепивсь.

А іще був такий випадок. Сиджу один на лавці, відпочиваю. Помічаю, ще з далека, в мій бік йдуть двоє – циганка і циган, віком, років за 40. Циган сідає на попередню від мене лавку, біля людей що вже там сиділи, а циганка, чорна така, аж страшна, як зустріти в темряві то перелякає, сідає в притул до мене:
– Дай цигарку.
– Не палю.
– Пішли до кафе.
– А ти гроші маєш?
– А у тебе є?
– У мене немає.
Циганка, якось зам’явшись, мовчки встає з лавки і уходить геть, а за нею й циган, і пішли собі десь далі, розмовляючи проміж собою, якоюсь сербсько-словенською мовою.

Й досі не збагну, чим я до циган став такий привабливий?

У Відні, якщо маєш час і гроші, сумувати не доведеться. Головне – потрапити до столиці. Там є і казіно і борделі, про що свідчать не нав’язливі реклами; і бомжі на лавках, певно і кримінальщина є, але, взагалі, уся навколишня обстановка виглядає доволі спокійною. Мені жодного разу не довелося спостерігати якісь буйні конфлікти, або навіть щоб від когось почути якусь образу.

Після вечері я мав сили лише щоб дістатися до ліжка.



Besucherzahler myspace com
счетчик посещений