design
Elmuna.com
Туризм :: ДВОРЦОВО-ПАРКОВИЙ КОМПЛЕКС ШЕНБРУНН

Сідаю в трамвай. За декілька зупинок станція метро. Виходжу. Перед моїми очима невисока, але така, що чімсь привертає увагу, кірха. На меморіальній дощі напис: «Церков Марії Богородиці. Місцева парафіяльна церков, збудована на початку XV-го століття. Під час турецьких навал 1529-го та 1683-го років, двічі була зруйнована та знову поновлена. Капітальне поновлення – 1860 – 1864»


Кроків за сто до станції метро, мене очікувала справді приємна несподіваність – Західна Брама до парку всесвітньовідомого Палацу Шенбрунн, в якому у 1809 році була підписана Шенбруннська Угода між Австрією і Францією, якою була покінчена війна між цими країнами.


Характерним для околиць Відня ландшафтом, в тому числі і для Парку Шенбрунн, є пагорбкуватість з великою кількістю зелених просторів та квітників, які від дачних районів просякають парками, скверами, клумбами на вулицях і подвір’ях, вазонами на вікнах, на стовпах вуличних ліхтарів і повсюди, де тільки є вільний шматок простору, аж у самий центр міста. Перед очима та попід ногами, прямо на тротуарі, може несподівано з’явитися клумба, з яскравими, тільки-но политими водою, квітами, і не дивуйтеся, як така краса з’явиться перед Вашим поглядом із поруч виставленим, цілим рядом чистесеньких, смітникових контейнерів. Тож, будьте уважні!


….Я знаходився майже за крок до здійснення однієї із своїх давнішніх мрій – іще хоч би раз відвідати Парк Шенбрунн, в якому довелося побувати разом, з вояками Червоної Армії, та завдяки їм, які визволяли Відень у 1945 році.


Спробую коротко змалювати план цього шедевру паркового та зодчого мистецтва. Перше що вражає, так це розмір площі Парку – 300 га, яка є у Відні другою за Пратером, та рельєф його розташування. З Заходу на Схід сягає близько 1300 метрів. Сам Палац Шенбрунн, своїм парадним фасадом дивиться на Північ понад берегом річки Wien, яка перетинає місто з Заходу до Дунай-Каналу. Поза Палацом – Парк, який простягається в гору на два кілометри, аж до Казарм Марії Терези.


Парк розпланований симетрично відносно умовної осі, якщо її провести від Палацу в гору, і має подовжні та поперечні алеї, багато басейнів, великих і поменше фонтанів. Деякі з поперечних алей мають свої назви, і на мою думку – відповідне призначення. Поперечні: перша від Палацу – «Світла», за нею – «Сутінки», далі – «Липини», потім – «Готовності» яка виводить до атракціону «Лабіринт».


На теренах парку порозміщувані звіринець, ботанічні оранжереї, зоопарк, навіть зберігся цвинтар часів Ерцгерцога, Римського Імператора Максиміліана I. З часів закладки Парку, жоден шматок землі не був проданий під недоречні забудови якомусь можновладцеві.

Від Палацу, в гору, аж до самого її верху, просікою, проміж паркових дерев, завширшкою метрів 200, перехрещений алеями засаджений газон, який, в нижній, рівнинній ділянці, прикрашений квітниковими клумбами. По боках газону, з білого мармуру – фігури давньогрецьких богів і богинь, поза яких, схиляються на алеї крони паркових дерев. Далі, попід горою, фонтан «Нептун», із скульптурним зображенням давньоримського Бога водних джерел та річок, поруч з яким, міфічні морські чудовиська.


В Парку багато декоративних та мистецьки оформлених дерев. Алеї, здебільшого, посипані дрібним кольоровим щебенем. На сході Парку, під пагорбом, маячить обеліск з водограєм, на честь 60-ти річчя з дня народження Ерцгерцогині Імперії, Марії Терези.


Тріумфальним завершенням палацо - паркового мистецтва стає «Глорія». На верхів’ї пагорба, як дивитися від Палацу, під блакитним небом, попід схилених кронах дерев з боків, височить, нібито прозора, багато арочна архітектурно-скульптурна, з рицарськими обладунками, композиційна споруда Німба Австрійського Престолу. Ніби величезний птах, що сидить на вершині пагорба, розпластав свої крила.

На пагорбі, безпосередньо поперед «Глорії», та поза нею, розкинулися штучний басейн та озеро з водоплавною птицею, качками, лебедями. З боку зворотної сторони «Глорії» розташоване однойменне кафе, столики якого, також розставлені прямо на свіжому повітрі, на берегу озера. Поруч з лівим крилом Шенбруннського Ореолу Слави, лише в декількох метрах від нього, під деревами, вже сьоме десятиліття лежать обломки цього шедевру мистецтва. На одному з обламків закріплена металева пластина з написом: «Залишки, другої половини споруди XVIII-го століття, зруйнованої бомбою, північно-східним трофейним угрупуванням, в лютому 1945-го».


У 1945 році, мені довелося побачити і запам’ятати «Глорію» вже із зруйнованою лівою часткою. Мабуть якійсь американець або англієць, під час чергового бомбардування Відня, продемонстрував свою влучність у «стратегічно – небезпечний» об’єкт ворога, бо, навіть в той час, усе навколо залишилося вцілілим. Адже відомо, чиї «літаючі фортеці» кидали бомби на Відень. До того ж я особисто був свідком тогочасних алярмів і авіа нальотів.


Між іншим, я звернув увагу на те, що, хоч пластина з написом, була з алюмінію, та збереглася на своєму місті більш як 60 літ.

Головне, що на сьогодні «Глорія» поновлена.

В Парку багато іноземних туристів.

З цього пагорбу, як з висоти пташиного польоту, можна помилуватися краєвидом Парку і Палацу Шенбрунн, усім Віднем, центр якого уособлений шпилем костелу Святого Стефана, що маячить в далині, більш як за п’ять кілометрів.

Переповнений позитивними емоціями, я почимчикував до свого інтернату.



Besucherzahler myspace com
счетчик посещений