design
Elmuna.com
Туризм :: ІВАН ОПАНАСОВИЧ РУДІЧЕВ, ЙОГО АДРЕСА У ВІДНІ. МОЯ ПІЛЬГА НА ІНТЕРНЕТ

Цього дня у мене іще залишався вільний час, і я поїхав подивитися на будинок в якому деякий час перебував давнішній товариш Івана Труби, теж емігрант, Іван Опанасович Рудічев, доки, за часів економічної кризи в Австрії, у самого, стало ледве вистачати засобів існування. Тоді І.Рудічев перебрався до спільної кімнати з Іваном Трубою.

Син священика, юрист за фахом, до еміграції, в Катеринославі займав різні посади. За часів УНР інспектував виправні установи. В Катеринославі залишилися дружина Ольга і дочка Надія. У 1919 – 1921 в Польщі. З 1921-го у Відні. Згідно документів, жив на тій самій вулиці що і І.Труба, але в іншому номері, тобто по Сіверінгерштрассе (Siеveringerstrasse), 98. Це за кілометр від помешкання І.Труби, та ближче до центру міста, але фактично, весь час, що перебував у Відні, то жив разом з І.Трубою. За рік по тому, тобто в літку 1922-го, переїздить до Берліну, згодом до Парижу де і помер в післявоєнні роки. Тож, мені було цікаво, що собою уявляє ця будівля по Siеveringerstrasse, 98?

Трьохповерховий житловий будинок на 10 вікон, з мансардою ( звичайно, поверхи значно вищі за наші «хрущівки», та навіть, за наші «сталінки»). Між другим і третім поверхах, під кожним вікном, викладено якесь мистецьке панно. На першому поверху в’їзд до авто гаражу, звичайні парадні двері з домофоном. Уздовж будинку вузенький тротуарчик, близь якого припаркінговані автівки. Сама вулиця на цій ділянці, доволі вузька, і має лише односторонній рух. В протилежну сторону рух автомобілів ведеться метрів за 50 по паралельній вулиці, поза цім будинком, вище по передгір’ю.


Зрозуміло, що у Відні, на протязі століть збережені усі будівлі, окрім лише тих, що були знищені вщент під час бомбардувань, хоч навіть і деякі із таких, по можливості поновлюються. Висотні новобудови, здається усі вони такі, що не вище за 30 поверхів, розташовані на вільних місцях, та далеко від центру міста.

Походивши про вздовж будинку, сфотографувавши ландшафт, повернувся до міської бібліотеки, де мені була надана можливість безкоштовного користування Інтернетом, завдяки якому я спілкувався з рідними, із сином Андрієм, за яким весь час дуже сумував. І було прикро, коли, іншими днями, був відсутній зв’язок. Доводилося чекати наступного дня. До речі, безкоштовність Інтернету, я отримав майже випадково, на що зовсім не сподівався, бо не мав ніяких підстав на пільги. А справа рішилася таким чином: коли я звернувся до менеджера бібліотеки, той запросив мій паспорт. Заповнюючи картку, запросив документ про моє місце проживання. Мені нічого не залишалося, як надати письмове направлення до притулку від Р7 «Caritas», яке на ту мить, випадково мав при собі. Тому, як безхатньому, і надали мені, оцю одну годину на день, безкоштовного користування Інтернетом, як пільгу…



Besucherzahler myspace com
счетчик посещений